А ще кажуть, краса – страшна сила. Дійсно, в усі часи жінки прагнули бути красивими, йшли часом на невиправданий ризик у гонитві за цією самою красою. Та й еталони краси були дуже вже неоднозначними, особливо це відбилося на зачісках, жіночих стрижках.
З легкої руки французької королеви Марії-Антуанетти в 18 столітті в моду увійшли величезні складні зачіски. Найстильнішим жінкам з волосся і підручних засобів на голові споруджували страви з фруктами, кошики з квітами, військові фрегати, вітряні млини, фортеці. У хід йшли пір’я, тканини, опудала птахів, дерев’яні моделі кораблів, статуетки, маленькі деревця і багато іншого.
Завдяки творчості особистого куафера королеви, світло побачили укладання волосся під романтичними назвами «таємна пристрасть», «вибух чутливості». На спорудження подібних шедеврів були потрібні перукарські послуги протягом декількох годин, вага зачіски могла наближатися до ваги його власниці. Для жіночої зачіски використовували сотні шпильок, кілограми борошна і баранячого жиру. Цілком природно, що і носилася така зачіска довго – навіть не один день, а місяцями.
Вимити голову було неможливо, в спорудженні заводилася живність – блохи, воші і навіть миші. Про лікування і догляду за волоссям ніхто не заїкався, а на поясі сукні просто носили матерчату сумочку з пряними травами, вважалося, що їх запах здатний відлякувати квартирантів. Спали жінки, сидячи в кріслі.
Почухати голову, не руйнуючи ексклюзивну зачіску, можна було тонкою кістяною або металевою спицею. Щоб утримувати рівновагу і не падати разом з жахливою укладанням, в моді з’явилися витончені палички для прогулянок.
А в 1770 році на весіллі майбутнього короля Франції Людовіка XVI сталася страшна пожежа, що забрала сотні життів. Зачіски дам спалахнули, як смолоскипи, у вогні загинув і екстравагантний куафер Легро. Після народження спадкоємця престолу шикарне волосся Марії-Антуанетти дуже порідшало, і з’явилася нова модна зачіска – перука з хвилястими локонами.
